the way i am
подумки, запали бажання.
відкрий очі, торкнись долоні.
туди де вітер пив кохання,
і як дитя живе у лоні.
ми неможливі божевільні,
і я не птах, лише примара.
але долоні мої сильні,
я вирушаю вниз по хмарах.
стежинка напряму не мала,
та сердце потайки веде,
туди де мати обіймала,
і вже ні хто не віднайде.
мої листи, до батька неба,
мої вірші що йдуть с легень,
і я казав тобі, не треба.
і я казав тобі, йди геть.
відкрий очі, торкнись долоні.
туди де вітер пив кохання,
і як дитя живе у лоні.
ми неможливі божевільні,
і я не птах, лише примара.
але долоні мої сильні,
я вирушаю вниз по хмарах.
стежинка напряму не мала,
та сердце потайки веде,
туди де мати обіймала,
і вже ні хто не віднайде.
мої листи, до батька неба,
мої вірші що йдуть с легень,
і я казав тобі, не треба.
і я казав тобі, йди геть.